Україна, Хмельницька обл., м. Красилів, пл. Незалежності, 2    
Пошук по сайту

1

Email:
Пароль:


Електронна приймальня


  Головна
Красилівське бюро правової допомоги Старокостянтинівського МЦ з НБВПД інформує
 
Система БПД призупиняє прийом громадян і надає правову допомогу дистанційно
 
     З 23 березня 2020 року і до завершення карантину система безоплатної правової допомоги призупиняє особистий прийом громадян та надання адресної правової допомоги. У цей період система БПД надаватиме правові послуги дистанційно. Ці заходи передбачені наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 20 березня №128-аг «Про організацію роботи з громадянами на період карантину».
 
     Тимчасова зміна режиму функціонування системи БПД пов’язана із загостренням ситуації щодо поширення коронавірусної інфекції. Для запобігання поширенню COVID-19 в Україні до 3 квітня введено карантин з низкою обмежень.
 
     «Система безоплатної правової допомоги переходить на дистанційну роботу. Ми це робимо задля безпеки здоров’я та життя наших клієнтів і працівників. Дуже просимо людей залишатися вдома. Правову допомогу від держави кожна людина може отримати дистанційно. Для цього система БПД використовує усі доступні нам способи — офіційні вебсайт та сторінки у соцмережах, електронну пошту та телефонний зв’язок», —  зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.
 
     Відповідно до наказу, з 23 березня на час дії карантину призупинено особистий прийом громадян посадовими особами і працівниками Координаційного центру з надання правової допомоги, регіональних та місцевих центрів з надання БВПД. Призупинено також надання адресної безоплатної первинної та вторинної правової допомоги працівниками місцевих центрів.
 
     Безоплатна первинна та вторинна правова допомога надаватиметься із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій та з використанням скриньок для кореспонденції.
 
     Надати необхідні документи можна через спеціально обладнані скриньки для кореспонденції або електронні засоби зв’язку (адреси та електронні пошти місцевих центрів з надання БВПД можна дізнатися на офіційному сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/).
 
     Щоб отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань: 
 
     - зателефонуйте на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103
 
     - поставте запитання у месенджер Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/  
 
     - напишіть на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД – https://www.legalaid.gov.ua/)
 
     - прочитайте правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid   та обговоріть її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat
 
     - поставте запитання на Інстаграм-сторінці системи БПД   https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk
 
     - скористайтеся правничою вікіпедією WikiLegalAid - https://wiki.legalaid.gov.ua
 
     Кожній людині варто памʼятати, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави. Система БПД працює у посиленому режимі, консультує громадян і допомагає вирішити правові питання.
 
     Ми посилили інформаційно-просвітницьку роботу. Інформуємо громадян про їхні права та механізм їх захисту через офіційний сайт та сторінки системи БПД у соціальних мережах, ЗМІ, інформаційні ресурси партнерських організацій.
 
     Переконані, що щоденна праця фахівців системи БПД є надзвичайно важливою в цей час.
 
     Ми допоможемо захистити Ваші права!
 
 
 

 
 
Правове регулювання особистих немайнових та майнових відносин між суб'єктами сімейних правовідносин
 
      1. Поняття та загальна характеристика особистих немайнових правовідносин за участю подружжя.
      СімейнимкодексомУкраїни визначено, що до особистих немайнових прав та обов'язків подружжя відноситься:
- обов'язок батьків забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я;
- обов'язок батьків зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану;
- право на ім'я;
- право на виховання дитини;
- право на спілкування батьків і дітей;
- право батьків на визначення місця проживання дитини.
- право на материнство;
- право на батьківство;
- право дружини, чоловіка на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань;
- право дружини, чоловіка на фізичний та духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку;
- право на зміну прізвища;
- право на розподіл обов'язків та спільне вирішення питань життя сім'ї;
- право на особисту свободу та особисту недоторканність та ін.
      Аналізуючи перелічені права та обов'язки подружжя, можна зробити висновок, що законодавець при їх визначенні враховує як загальні цивільно-правові положення щодо визначення особистих немайнових прав громадян незалежно від шлюбу, так і закріплює порядок виникнення, здійснення та припинення таких прав та обов'язків у осіб, що перебувають у зареєстрованому шлюбі. Це можна пояснити тим, що кожному громадянинові від народження або за законом належить певне коло особистих немайнових прав та обов'язків. Більшістю з таких прав особа володіє довічно. Вступ до шлюбу суттєво не впливає на ці права. Вони продовжують належати кожному з подружжя як громадянинові.
      Підсумовуючи викладене, можна дати наступне визначення поняття особистих немайнових правовідносин з участю подружжя: це - врегульовані нормами сімейного права відносини з приводу особистих немайнових благ та інтересів осіб, що перебувають у шлюбі. В основі особистих немайнових правовідносин подружжя лежить правовий статус кожного з подружжя. Під правовим статусом подружжя розуміється забезпечена законом можливість набуття та реалізації особистих і майнових прав подружжя з метою зміцнення сім'ї, виховання дітей і досягнення особистого щастя.
 
      2. Порядок регулювання майнових правовідносини між подружжям та між батьками і дітьми.
      Майновими правовідносинами у сімейному праві вважають врегульовані нормами сучасного законодавства відносини між суб'єктами права, в яких об'єктом є будь-які майнові блага.
      Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини  самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
      Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Відповідно до частин першої та другої статті 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
      При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.Крім того, дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном. Разом з тим, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
      Отже, майно, яке придбано подружжям за час шлюбу, є спільною власністю чоловіка та дружини, та у разі розірвання шлюбу підлягає поділу.
      Майнові правовідносини, які можуть виникати між батьками і дітьми, поділяють на відносини батьків і дітей з приводу майна, та аліментні правовідносини батьків і дітей. Так, відповідно до статті 173 Сімейного кодексу України батьки і діти, зокрема ті, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна.
      Майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини є власністю дитини. Поряд з цим зазначаємо, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.
      Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.Після припинення управління батьки зобов'язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього.
      Ще одним із найголовніших та найважливіших обов'язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів нашого суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.
      Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.Отже, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні, чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.
      Цей обов'язок закріплений в Конституції України (статті 51, 52), а також в Сімейному кодексі України (статті 180-201).
 
      3. Порядок регулювання немайнових та майнових прав і обов'язків між іншими членами сім'ї та родичями.
      Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Це право полягає, перш за все, у наданні дитині можливості жити і виховуватися в сім'ї. Звичайно, мова йде про проживання дітей у сім'ї своїх батьків. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.Відповідно до статті 257 Сімейного кодексу України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.Крім того, баба і дід мають право на самозахист внуків та на звернення за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.Право брати участь у вихованні неповнолітніх братів і сестер надано також братам та сестрам
      Брати та сестри, зокрема ті, які не проживають разом, мають право на спілкування.Мати, батько, баба, дід, інші особи, з якими проживають неповнолітні брати та сестри, зобов'язані сприяти їхньому спілкуванню.Повнолітні особи мають право брати участь у вихованні своїх неповнолітніх братів та сестер, незалежно від місця їхнього проживання.
      Також слід звернути увагу на те, що при вихованні дітей необхідно належним чином забезпечити їх матеріальні та культурні потреби. Обов'язки по утриманню дітей законодавство рівною мірою покладає на обох батьків. Якщо батьки з якихось причин не можуть самі виховувати своїх дітей, вони зобов'язані надавати кошти на їх утримання.
      Водночас, у силу обставин як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру батьки, діти, подружжя, на яких законодавець в першу чергу покладає обов'язок утримувати своїх непрацездатних близьких, не завжди мають можливість надавати допомогу. Сімейне законодавство передбачає обов'язки з надання взаємної матеріальної допомоги також іншими членами сім'ї - онуками, правнуками, дідом, бабою, братами та сестрами, вітчимом та мачухою, пасинком і падчеркою, фактичними вихователями і вихованцями.
 
Старокостянтинівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
(м. Старокостянтинів, вул. Миру, 36, 2поверх, тел. (03854) 4-54-75)
Красилівське бюро правової допомоги — м. Красилів, вул. Театральна, 1, тел. (03855) 4-26-60.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги — 0-800-213103.
 
 
З повагою начальник відділу
“Красилівське бюро правової допомоги”                                                                                                                                                      А.Заярнюк                 

 


 
 
 
      Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.01.2020 № 128/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє про проведення з 20 січня по 30 березня 2020 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги.
 
 
      За більш детальною інформацією пропонуємо звернутись до Старокостянтинівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (м. Старокостянтинів, вул. Миру, 36), контактний номер телефону (03854) 4-54-75), або Красилівського бюро правової допомоги — м. Красилів, вул. Театральна, 1, тел. (03855) 4-26-60.
 
 

 
Підсумкироботи відділу
"Красилівське бюро правової допомоги" за 2019 рік
 
      Протягом 2019 року до відділу “Красилівське бюро правової допомоги” Старокостянтинівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулись 1280 громадян.
      Відділом прийнято 26 рішень про надання безоплатної вторинної правової допомоги, здійснено 30 представництв інтересів клієнтів і суді, складено 38 заяв правового характеру з питань виконання рішень судів.
      Здійснювалась активна правопросвітницька дільність. Проведено 58 заходів, що включають в себе в себе лекції в загальноосвітніх навчальних закладах, зустрічі з учасниками АТО/ООС, трудовими колективами в місті.
      Врамках проекту міністерства юстиції України “Я МАЮ ПРАВО!” проведені зустрічі-круглі столи з працівниками Красилівського районного відділу ДРАЦС, Антонінської спеціально загальноосвітньої школи-інтернату Хмельницької обласної ради, Красилівського районного сектору “Центр пробації”, Красилівської районної філії Хмельницького обласного центру зайнятості, відділу Держгеокадастру у Красилівському районі Хмельницької області, проведено 24 зустрічі з керівниками  органів  місцевого самоврядування та органів виконавчої влади. У разі необхідності надавались консультації, методична допомога в роботі.
      Протягом 2019 року здійснено 26 виїзних прийомів громадян в старостинських округах Красилівської об'єнаної міської територіальної  громади та сільських радах Красильвського району. За результатами виїздів працівниками бюро прийнято та проконсультовано 108 осіб.
      Здійснено 35 прийомів громадян на базі Центру з надання адміністративних послуг, Красилівської районної філії Хмельницького обласного центру зайнятості, Красилівського районного сектору філії Державної установи “Центр пробації” у Хмельницькій області. Організовано роботу в режимі Skype-консультування “Бібліоміст” на базі Красилівської центральної районної бібліотеки. Для 27 осіб, що звертались до бюро, надано доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції таких як ЄДР судових рішень, попередня подача заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на рухоме майно, єдиний реєстр нотаріусів, державної реєстрації актів цивільного стану та ін. Працівниками, для надання послуг, відвідано 7 громадян з обмежиними можливостями.
 
Старокостянтинівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
(м. Старокостянтинів, вул. Миру, 36, 2поверх, тел. (03854) 4-54-75)
Красилівське бюро правової допомоги — м. Красилів, вул. Театральна, 1, тел. (03855) 4-26-60.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги — 0-800-213103.
 
 
З повагою начальник відділу
“Красилівське бюро правової допомоги”                                                                                                                       А.Заярнюк
 

 
 
      24 липня 2019 року Кабінет міністрів України розпорядженням №568-рсхвалив План заходів з проведення Всеукраїнського тижня права у 2019 році.
      Рішення прийняте з метою координації міністерств, центральних органів виконавчої влади, обласних та Київської міської держадміністрацій в рамках проведення “Всеукраїнського тижня права” до річниці прийняття Загальної декларації прав людини. 
      Передбачені розпорядженням заходи спрямовані на підвищення обізнаності громадян щодо міжнародних стандартів прав людини та механізмів їх реалізації та захисту.
Зокрема, планується організувати проведення в закладах середньої освіти виховних уроків для дітей різних вікових категорій з метою запобігання дискримінації та насильству в школі. Передбачається проведення з працівниками підприємств, установ та організацій навчання, бесід з питань реалізації і захисту прав людини. На зазначенні теми лекції відбудуться і в установах виконання покарань.
      Відповідно до затвердженого плану заходів з проведення в області у 2019 році Всеукраїнського тижня права від 18.09.2019 року №679/2019-р, відділом “Красилівське бюро правової допомоги” Старокостянтинівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги проведено ряд заходів для виховання у громадян поваги до закону і прав людини.
      09 грудня 2019 року з відвідувачами та працівниками відділу Держгеокадастру у Красилівському районі Хмельницької області проведені бесіди з питань реалізації і захисту прав людини з метою підвищення загального рівня правової культури.
      10 грудня 2019 року проведено на базі Державного професійно-технічного навчального закладу “Красилівський професійний ліцей” Всеукраїнського уроку “Права людини” з нагоди проголошення Загальної декларації прав людини. Спільно із студентами обговорено ключові статті декларації прийнятої в 1948 році, її значення у формуванні міжнародного права та вплив на Конституцію України, національне законодавство.
 
 20191210_123405 
 
 
      Спільно з Красилівським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ та Красилівським районним відділом ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області проведено “день відкритих дверей” для учнів 7-Б класу Красилівської ЗОШ №1.
 
 IMG_20191210_135147 
 
      11 грудня 2019 року для учнів Красилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 прочитаний виховний урок з метою запобігання дискримінації та насильству в школі. Піднімалось питання поняття дискримінації та її форм (прямої, непрямої дискримінації, утиску, підбурювання до дискримінації). Обговорена тема булінгу та проведена розмова з питань як зрозуміти, що дитина стала жертвою булінгу, чому діти стають жертвами булінгу, чому важливо вчасно відреагувати на це.
 
 IMG_20191211_125000 
 
      12 грудня 2019 року для 20 учнів 9 класу Красилівської ЗОШ №4 проведено захід Красилівської центральної районної бібліотеки: “Права людини: знати, розуміти захищати”. Працівником бюро акцентована увага на основних принципах декларації прав дитини, статтях конвенції про права дитини, ЗУ “Про охорону дитинства”.
 
 изображение_viber_2019-12-04_17-13-26 
 
13 грудня 2019 року проведеновуличне інформування населення про послуги, що надаються бюро.
 
 IMG_20191213_141953 
 
Старокостянтинівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
(м. Старокостянтинів, вул. Миру, 36, 2поверх, тел. (03854) 4-54-75)
Красилівське бюро правової допомоги — м. Красилів, вул. Театральна, 1, тел. (03855) 4-26-60.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги — 0-800-213103.
 
 
Начальник відділу                                                                                                                                                                                                    А.Заярнюк
 
 

 
 
Всеукраїнська акція “16 днів проти насильства”
 
 
      Щорічно з 25 листопада до 10 грудня  вУкраїнів рамках загальнонаціональної акції “16 днів проти насильства” проводяться  різноманітні заходи, спрямовані на приверненняувагисуспільства до проблем насильства в сім'ї, торгівлі людьми, захисту прав дітей, жінок.
      Офіційно цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році, але відзначатися він почав з 1981 року в пам'ять про трагічну загибель трьох сестер Мірабаль, які були жорстоко вбиті під час диктатури домінікнського правителя Рафаеля Трухільо у 1960 році.
      Міжнародна спільнота щорічно підтримує акцію „16 днів проти насильства”. Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують з 25 листопада по 10 грудня свої зусилля заради об'єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні соціальний простір, вільний від насильства.
      Україна приєдналася до акції 2001 року. Через рік заходи та ініціативи акції, проголошеної другим Всеукраїнським конгресом жінок, пройшли вже у 20 регіонах України, об'єднали 75 всеукраїнських громадських організацій та широке коло представників державних структур.
      Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати:
      25 листопада - Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок.
      1 грудня - Всесвітній  день боротьби зі СНІДом.
      2 грудня - Міжнародний день боротьби з рабством.
      3 грудня - Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями.
      5 грудня - Міжнародний день волонтера.
      6 грудня - Вшанування пам'яті студенток, розстріляних у Монреалі.
      9 грудня - Міжнародний день боротьби з корупцією.
      10 грудня - Міжнародний день прав людини.
 
      Основними завданнями Акції є:
      - привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім'ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків;
      - активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій до проблем насильства в сім'ї та захисту прав жінок в Україні;
      - проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження насильства в сім'ї, жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення  щодо нетерпимого ставлення до насильства;
      - проведення місцевих або регіональних заходів, громадських слухань з питань попередження насильства в сім'ї, гендерного насильства та торгівлі людьми;
      - підтримання представників соціальних закладів щодо популяризації соціального ефекту, результатів від звернення за допомогою при насильстві.
 
Старокостянтинівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
(м. Старокостянтинів, вул. Миру, 36, 2поверх, тел. (03854) 4-54-75)
Красилівське бюро правової допомоги — м. Красилів, вул. Театральна, 1, тел. (03855) 4-26-60.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги — 0-800-213103.
 
 
 
Начальник відділу                                                                                                                                                                                                           А.Заярнюк

 


 
Підсумкироботи відділу "Красилівське бюро правової допомоги"
за 9 місяців 2019 року
 
      За період роботи з 01.01.2019 р. по 30.09.2019 р. до відділу “Красилівське бюро правової допомоги” Старокостянтинівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулись 970 громадян, з них 945 громадян – за отриманням первинної правової допомоги та 25 осіб – за отриманням безоплатної вторинної правової допомоги.
      Протягом звітного періоду працівниками відділу ”Красилівське бюро правової допомоги” складено 22 заяви правового характеру з питань виконання рішень судів.
      За 9 місяців 2019 року всього до бюро правової допомоги звернулися 471 чоловік та 499 жінок.
      За віковою категорією: до 18 років –1 особа; від 18 до 35 років – 225 осіб; від  35 до 60 років – 453 особи; понад 60 років – 291 особа.
      Протягом звітного періоду  проведено 34 правоосвітницьких заходів, що включають лекцій в загальноосвітніх навчальних закладах; зустрічі з учасниками АТО.  В рамках правопросвітницького проекту “Я МАЮ ПРАВО!” проведені зустрічі-круглі столи з працівниками Красилівського районного відділу ДРАЦС, Антонінської спеціально загальноосвітньої школи-інтернату Хмельницької обласної ради, Красилівського районного сектору “Центр пробації”, Красилівської районної філії Хмельницького обласного центру зайнятості.
      З початку 2019 року проведено 18 зустрічей  з  керівниками  органів  місцевого самоврядування та органів виконавчої влади.
      За 9 місяців 2019 року відповідно до графіку виїздів мобільних пунктів здійснено 20 виїзних прийомів громадян в старостинські округи Красилівської об'єнаної міської територіальної  громади та сільські ради Красильвського району. За результатами виїздів мобільного консультативного пункту, працівниками бюро прийнято та надано консультацій 77 особам.  Найчастіше звучали питання з таких карегорій права як цивільне, спадкове, земельне, трудове, житлове,  пенсійне та соціального забезпечення.   
      Забезпечено роботу 23 дистанційних консультативних пунктів на базі Центру з надання адміністративних послуг, Красилівської районної філії Хмельницького обласного центру зайнятості, Красилівського районного сектору філії Державної установи “Центр пробації” у Хмельницькій області. Організовано роботу в режимі Skype-консультування “Бібліоміст”. Надано доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції для 16 осіб.
      Забезпечено направлення у встановленій формі статистичної звітності з питань надання безоплатної правової допомоги, вуличне інформування громадян про порядок доступу до безоплатної правової допомоги та  загальнонаціонального правопросвітницького  проекту “Я МАЮ ПРАВО!” як шляхом розповсюдження друкованих листівок, так і на інформаційних стендах.
 
Начальник відділу                                                                                                                                                                                                                    А.В. Заярнюк

 


 
Досягнення та підсумки роботи
Красилівського бюро правової допомоги
за І півріччя 2019року
 
      Основним завданням роботи Красилівського бюро правової допомоги було і залишається забезпечення доступу населення до безоплатної первинної і вторинної правової допомоги.
      Варто зазначити про успішний старт всеукраїнських правопросвітницьких проектів “Відповідальне батьківство”, “Я маю право голосу”, “Чесна платіжка”. В рамках цих проектів громадянам  активно роз'яснювались питання про розмір, підстави та порядок нарахування аліментів; про нові правила виїзду з дитиною за кордон; про порядок отримання податкової знижки на навчання, інших стимулів,гарантій;про порядок отримання послуги “Муніципальна няня”, про порядок зміни місця голосування без зміни  виборчої  адреси, щодо   процедури  перевірки  виборців  до державного реєстру і списку  виборців, порядку голосування та механізму захисту  порушених прав під час виборів; порядку приведення цін/тарифів на послуги  з постачання теплової енергії та послуги з постачання  гарячої води до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року  № 560 “Деякі  питання захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг”.
      За І півріччя2019 року Красилівським бюро правової допомоги  зареєстровано 694зверненя, з них 676 нових звернень. За результатами розгляду звернень було надано 676 роз”яснень і консультацій, прийнято 18 письмових звернезвернення щодо отримання консультацій, складення документів правового характеру. Серед звернень 14 осіб, що звернулися з метою доступу до електронних сервісів Мін‘юсту. За звітний період до відділу звернулисянайбільше жінок 367 осіб, ачоловіків— 327.
      Основною віковою категорією при зверненні, являються громадяни від 35 до 60 років включно – 321громадян, від 18 до 35 років включно – 164громадянина, понад 60 років – 208громадянина, до 18 років — 1громадян.
      Проведено 22 правопросвітніх заходів, 12 зустрічей з керівниками органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади , підготовлено 1 консультаційний матеріал.
      Протягом зазначеного періоду на сайтах Красилівської районної адміністрації, Красилівської районної ради та міської ради оприлюднено 7 публікацій.
      За звітний період здійснено, відповідно до графіку виїздів мобільних пунктів, 13 виїздних прийомів громадян,а також 13  дистанційних пунктів.
      Проведено відвідування одиноких, похилого віку, з обмеженими можливостями осіб на базі Вереміївського будинку-інтернату.
      Щоденно до 17.30 за встановленою гугл-формою подававсязвітстатистичних данихпро надання безоплатної правової допомоги, зокрема, щодо кількості та категорій осіб, які звернулись по таку допомогу, категорій питань, які було передано довідділу персоналу, інформаційної та матеріальної інфраструктури місцевого центру для їх подальшогоузагальнення.
      Звернень щодо реєстрацій громадських формувань до відділу протягом звітного періоду не надходило.
      Працівниками відділу протягом І півряччя 2019року здійснено 27представництв інтересів громадян.За звітний період посвідчено 5довіреностей на працівників відділу.
 
Старокостянтинівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
(м. Старокостянтинів, вул. Миру, 1/2, 1 поверх, тел. (03854) 4-54-75)
Красилівське бюро правової допомоги — м. Красилів, вул. Театральна, 1, тел. (03855) 4-26-60, 4-27-70.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги — 0-800-213103.

 


 
 
 
 
Як працює соціальна програма «Муніципальна няня»
Нова урядова програма, що має на меті компенсувати батькам частину заробітної плати няні, яка доглядає дитину чи дітей віком до трьох років, почала діяти з 1 січня 2019 року. Тож багатьох батьків зараз цікавить, який порядок відшкодування.
 
Порядок дій для отримання відшкодування частини заробітної плати няні прописано в Постанові Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 р. № 68 «Деякі питання надання послуги з догляду за дитиною до трьох років „муніципальна няня“. Насамперед особі, яка має намір отримати послугу«муніципальна няня», слід відповідати певним вимогам та виконати низку умов:
·       бути суб'єктом отримання послуги;
·       обрати муніципальну няню згідно з нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 р. № 68;
·       укласти договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років з муніципальною нянею;
·       подати необхідний пакет документів до місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення;
·       щомісяця до 5 числа надавати до місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення докази оплати послуг няні.
 
Хто може скористатися послугою?
Право на отримання послуги «муніципальна няня» мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України.
«Муніципальна няня» не призначається батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.
 
Як стати «муніципальною нянею»?
Нянею може бути будь-яка фізична особа-підприємець або юридична особа, що може надавати послуги няні, з якою підписано договір про догляд за дитиною до трьох років. Тобто це няня, яка надає послуги відповідно до договору, декларує свої доходи та сплачує податки. Ця особа має надавати послуги за чітко визначеними у реєстраційних документах КВЕДами: фізична особа-підприємець – КВЕД 97.00, КВЕД 88.91; юридична особа, яка надає послугу з догляду за дітьми, – КВЕД 78.20, КВЕД 85.10.
При цьому не можна укладати таку угоду з державними і комунальними закладами дошкільної освіти.
Пошук кваліфікованої няні повністю покладається на батьків. Це, напевно, найскладніший етап, адже не всі няні готові легалізувати свою діяльність.
У договорі про здійснення догляду за дитиною до трьох років з муніципальною нянею мають бути визначені: назва послуги, її обсяг із зазначенням конкретних заходів, умови та строк надання послуги, вартість, періодичність оплати, відповідальність сторін. Як бачимо, це не типовий договір, який можна просто завантажити з Інтернету, тому при його оформленні радимо звертатися до юристів, зокрема до фахівців центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
 
Куди та з якими документами звертатися, щоб отримати відшкодування?
Протягом місяця після підписання договору з нянею батьки повинні самостійно подати до місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем проживання у паперовій або електронній формі такі документи:
·       заяву про надання компенсації послуги «муніципальна няня»;
·       копію договору між отримувачем послуги «муніципальна няня» та нянею;
·       заяву про перерахування коштів для компенсації послуги «муніципальна няня» із зазначенням рахунка в установі банку;
·       документи, що підтверджують витрати на оплату послуг няні (чек, розрахункова квитанція, виписка з банківського рахунка).
Крім того, до заяви додаються копії документів:
·       свідоцтва про народження дитини;
·       паспорта отримувача компенсації послуги «муніципальна няня» з даними про прізвище, ім'я та по батькові, дату його видачі та місце реєстрації;
·       документа, що посвідчує проживання на території України (для іноземця та особи без громадянства);
·       документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають про це відмітку в паспорті) отримувача компенсації послуги «муніципальна няня»;
·       рішення районної держадміністрації, виконавчого органу міської ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною).
Якщо особи звертаються особисто, то ліпше мати з собою оригінали значених документів.
Документи розглядають протягом десяти робочих днів, потім виплату компенсації погоджують або відмовляють. Про рішення повідомляють упродовж трьох робочих днів після його ухвалення.
Батьки можуть оскаржити відмову у виплаті компенсацій, але поки цей механізм є досить складним: потрібно залучати адвокатів, скаргу розглядає суд – а це додаткові витрати. Крім того, поки відсутній повний перелік підстав, за яких батькам можуть відмовити в компенсації.
 
Який розмір та терміни компенсації?
Сума відшкодування залежить тільки від розміру прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років. Станом на 1 січня 2019 року виплата становить 1626 гривень. У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років сума компенсації послуги «муніципальна няня» перераховується місцевим структурним підрозділом з питань соціального захисту населення без подання заяви отримувачем послуги «муніципальна няня».
Щоб отримати компенсацію, батькам чи опікунам щомісяця до 5 числа потрібно надавати до місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем проживання докази оплати послуг няні. Кошти виплачуються щомісяця на той рахунок, який був вказаний у пакеті документів, до 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому до зазначеного структурного підрозділу надійшли документи, що підтверджують витрати на оплату послуг няні.
Якщо цього не зробити або надіслати чеки пізніше – держава не буде виплачувати компенсацію послуг няні за поточний місяць. Виплати продовжаться із наступного місяця, якщо батьки вчасно подадуть документи, що підтверджують оплату послуг.
 
У яких випадках виплату можуть припинити?
У разі розірвання договірних відносин між батьками та нянею батьки зобов'язані повідомити про це у відділення місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем проживання протягом одного робочого дня. Виплата компенсації також припиняється у разі переїзду батьків або якщо няня завершує свою діяльність.
У разі неподання в установлений строк документів, що підтверджують витрати на оплату послуг няні, виплата компенсації припиняється. Після подання документів, що підтверджують витрати на оплату послуг няні, виплата компенсації поновлюється з місяця, за який було здійснено оплату послуг.
 
Зверніть увагу!
Компенсація за послуги няні не скасовує так звані декретні виплати та відпустку з догляду за дитиною, не впливає на розмір допомоги при народженні дитини. Залишаються й інші соціальні пільги та виплати, які отримує родина.
Компенсація послуги «муніципальна няня» не враховується під час обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.
До того ж отримання компенсації не зобов'язує маму виходити на роботу, вона може перебувати у відпустці по догляду за дитиною до трирічного віку.
 
За детальнішою  інформацією  просимо  звертатися  до
 Відділу “ Красилівське бюро   правової  допомоги “ м. Красилів, вул.  Театральна,1
тел. 4-26-60
 
 

 

Види насильства та куди звертатись, якщо зазнали насильства в сім'ї.


Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Сексуальне насильство - будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення протистатевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.
Психологічне насильство – словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Економічне насильство – умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Куди звертатись, якщо зазнали насильства?
Облік і розгляд заяв та повідомлень про застосування домашнього насильства проводиться суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:
- районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;
- службами у справах дітей;
- загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб (центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги);
- уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України;
- судом (у випадку заяви про видачу обмежувального припису стосовно кривдника);
- цілодобовим кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.
Які необхідно подати документи?
Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.
Працівником суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі вносяться відомості зокрема про:
особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), - за згодою;
постраждалу особу (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) - за згодою;
кривдника (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою;
випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);
потреби постраждалої особи.
У заяві до суду про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, яка може бути заявником, у розумінні статті 350 -2 Цивільного процесуального кодексу України, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;
3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Як довго розглядаються заяви?
У разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень не пізніше однієї доби повідомляється служба у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.
У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України кривднику виноситься терміновий заборонний припис.
Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
Що робити у разі отримання тілесних ушкоджень?
Установи і заклади охорони здоров'я у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію.
Уповноважені підрозділи органів Національної поліції, зокрема, вживають заходи для припинення домашнього насильства та надання допомоги постраждалим особам, забезпечують інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством, анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.
Яка відповідальність за вчинення насильства?
За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування законодавством встановлено відповідальність у виді накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення передбачено відповідальність у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Кримінальна відповідальність при проявах домашнього насильства настає за вчинення легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побоїв і мордувань тощо відповідно до кримінального кодексу.
Разом з тим, Верховною Радою прийнято Закон України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набирає чинності через рік з дня його опублікування, та передбачає зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнення новою статтею 1261, якою встановлюється кримінальна відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

 

З повагою, начальник відділу «Красилівське бюро правової допомоги»                                                                                  Оксана Карнась



Красилівська районна рада
Хмельницької області

© Усі права на матеріали, розміщені на цьому
сайті,належать Красилівській районній раді.

Приймальня голови:

0 (3855) 4-22-72
4-20-05
Поштова адреса:

31000, Україна,
м. Красилів,
пл. Незалежності, 2
Електронна адреса:

Сайт: www.krasylivrada.km.ua
Email: krasylivrada@i.ua
Розробка сайту:

Мапа сайту  |  Електронна приймальня  |  Стрічка новин